Проти чинного Президента України виступили яничари з Кам’янця-Подільського - 13 Вересня 2010 - Офіційний сайт Одесько – Балтськой Єпархії УПЦ КП
Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Неділя, 20.05.2012
» 2010 » Вересень » 13 » Проти чинного Президента України виступили яничари з Кам’янця-Подільського
19:13
Проти чинного Президента України виступили яничари з Кам’янця-Подільського

Місто Кам’янець останніми роками якось і не сяє особливою любов’ю до України. Незважаючи на те, що його населення більше ста тисяч, там діє лише дві, ледь жевріючі, громади Української Православної Церкви Київського Патріархату, на відміну від Московського, яких більше десятка.

Церква.info
Вчора, проїжджаючи через Кам’янець-Подільський, я побачив ось цей бігборд. Присутність на ньому царя Ніколая ІІ зацікавила: я пригальмував і прочитав текст. Відверто кажучи, я був вражений.

Напис біля зображення царя гласить: «Прости нас, наш Государ! Боже милосердний воздвигни нам Державного захисника Царя Православного, Помазанника Твого, і спаси душі наші Амінь».

Безграмотність цього тексту прикривалася безліччю великих букв, розділові знаки замінялися підтасовкою під вигляд молитви, а явна ненависть до України вуалювалася під любов до «Государя».

Цей бігборд для мене став термометром, що виявляв діагноз суспільства. Адже проблема навіть не у тій купці «православних монархістів з села Слобідка Кульчієвська», від імені яких нібито, ця молитва виголошена. «Сім’я не без виродків», як кажуть. Біда не в тому, що виродки є, біди у сім’ї починаються тоді, коли цим виродкам дозволяють вчити усю сім’ю і коли вони беруться вершити долі людські. Куди дивиться влада міста: бігборд же стоїть не в забитому селі, а на центральній вулиці Кам’янця, яка, одночасно, є трасою міжнародного значення. Значить, або місцева влада з цим згідна, або їй це байдуже… І в одному, і в другому випадку це злочин. Значить вони такі ж злочинці, бо текст явно антидержавницький, антиукраїнський, сепаратиський, що закликає до розвалу державності і підкорення нашої держави узурпаторові. Для замовників бігборду не існує держави Україна, української влади, українського президента, бо вони собі просять іншого «Государя», «Царя» та державного Захисника.

Я не хочу зараз піднімати питання про те, чи повинні просити прощення українці у «Царя Государя» і «матушки Расєї», а чи навпаки: хто кому скільки зробив добра і хто кому яким злом за це віддав. Це все описує історія і кожен бажаючий може там про це прочитати (хто цього ще не зробив, то раджу зробити якомога швидше, поки ще існують книги, написані не під диктовку Росії).

Під час попередніх виборчих перегонів Ющенка у жовтій пресі Московського Патріархату називали антихристом, а Януковича – благословенним Богом. А з тексту бігборда випливає, що навіть Янукович не є тим Державним захисником, Царем і Помазаником, якого «монархісти» хочуть бачити у владі. Уявіть собі директора фірми, який чує, як його підлеглі випрошують у ще вищого начальства розумного і чесного керівника! А він, значить, віник, чи що?!! Я б на місці нашого Гаранта образився… Народна мудрість каже, що краще бути малим керівником, ніж великим підлеглим. Та цю мудрість напевно не знають у нашій владі, бо часто замість того, щоб говорити з північними сусідами на рівних і мати свій статус, плазують, залицяючись із подібними «православними монархістами».

Щодо замовників цього бігборду, то проблема, на мою думку не в них, а у тому, що їх хтось такими виховав, «ояничарив», цей хтось, у свою чергу, теж був вихований певною системою. Колись татари, спалюючи українські села, брали у полон хлопчиків, виховували їх на свій лад, і вже потім вони, «опрацьовані», ішли нищити свою ж Батьківщину і своїх же земляків. Історія їх назвала яничарами. Вони носять тавро зрадників, перевертнів, братовбивць.

Тут ми бачимо подібну ситуацію. Адже саме Московських Патріархат навчив цих т.зв. «прав.монархістів» так ненавидіти свою Батьківщину Україну, її свободу і незалежність, яку вони закликають зруйнувати, знову підбивши її під ноги т.зв. «Государя Помазанника». Цими горе-яничарами нівелюються тисячолітні намагання нашого народу збудувати власну державність, для них не існувало ні Київської Русі, ні Галицько-Волинської держави, ні козацької доби, ані України, здобутої кров’ю своїх вірних синів, вони не знають, що на Україні не було царя, а були князі та гетьмани.

Страшно собі уявити, як, наприклад, виховані таким чином молоді люди будуть себе поводити, коли підуть служити в армію і стануть на захисті нашої Вітчизни. Спостерігаючи за тим, як зухвало Росія поводиться зі своїми слабшими сусідами (Грузією, Вірменією, Молдовою та ін.) і які тенденції у сучасних рос-укр відносинах, не треба бути політологом, щоб зрозуміти, що або наша влада здасть нас добровільно, або Росія намагатиметься заволодіти нами примусово. Риторичне запитання: на чиєму боці стануть тоді військові, виховані такими духівниками, як ігумен Віссаріон, наставник отих православних монархістів?.. : Ось це і є та головна причина, по якій Московський Патріархат не має права виховувати нашу молодь, бути капеланами при наших військах та мати справу з нашими дітьми!

Церква у кожному народі є консолідуючим фактором. Окрім місії спасіння душ, вона покликана бути вчителькою моралі, прищепити любов до ближнього, до своєї Вітчизни, до свого народу. Якщо наш народ буде терпіти, коли його будуть навчати, що він «малорос» з «Окраїни», без імені, історії, минулого і майбутнього, що єдиним сенсом його життя є возвеличення Третього Риму і його «Государів», що немає іншої дороги до неба, як не через Москву і поклоніння «Государеві» та двохголовому орлові, то нам не збудувати нашої держави і не зверне на нас Господь Свого милостивого погляду. Бо, як відомо, коли людина не хоче дякувати Богові за те, що Він уже дав їй, то не те що більше нічого не надбає, а навіть втратить те, що має… І коли наш народ не цінує тих безчисленних життів, які були принесені на вівтар нашої державності, нашої незалежності, то прокинеться одного ранку знову у кабалі, коли знову оббиратимуть його до нитки ті «Государі», засилатимуть у далекі Сибіри будувати нові «Бєлокаменні» та воювати у чужих війнах за чуже «отєчєство». Аж тоді, можливо, оцінить, що означала незалежність, зрозуміє слова поета-пророка Шевченка, що тільки «у своїй хаті своя правда, і сила, і воля…» і тоді, напевно, лише зрозуміє, чому, за словами Патріарха Філарета, «без незалежної Церкви не може бути незалежної України».

Священик Роман Грищук

ВАЖЛИВО: Позначені цим повідомленням публікації під рубрикою «Огляд ЗМІ» подаються без змін, зазвичай - мовою оригіналу. Мета відтворення їх на цьому сайті – привернути увагу до зовнішнього погляду на події та/або думки, які стосуються буття Української Церкви. Зміст публікацій не відображає офіційної позиції Київського Патріархату. Розміщення їх в цьому розділі не означає, що прес-центр Київської Патріархії погоджується зі змістом матеріалу або поділяє точку зору чи оцінки авторів публікацій. За достовірність викладених у публікаціях даних відповідальність несуть автори.



: 1
0  
1 митрофорний протоієрей Юрій Матвєйцов   (27.09.2010 02:03)
Шановний колего!
По-перше, судити Кам`янчан по одному заштатному в УПЦ МП горе-ігумену Вісаріону з якого сміється увесь Кам`янець (і в самій УПЦ МП), а тим більше закидати жителям славетного історичного міста "нелюбов" до України, просто некоректно і дуже образливо.
По- друге, отець Роман, для того щоб писати статтю, треба принаймні вийти на сайт Хмельницької єпархії УПЦ КП і подивитись скільки парафій нашої церкви є в Кам`янці-Подшльському, а не, даруйте, молоти про якісь міфічні "дві ледь жевріючи громади", що дуже м`яко кажучи є ...неправдою. Таке враження, що ви хотіли цим навмисно принизити кам`янчан, зокрема тих, які належать до нашої церкви, а оту недолугу рекламу використати як зручний привід для цього. Я б вам не радив в подальшому це робити.
А зараз перераховую діючі парафії УПЦ КП в Кам`янці-Подільському:
1. Св. першомуч. Стефана (Старе місто, храм 16-го ст.),
2.Свв. перв. апп. Петра і Павла (Старе місто храм, 15-го ст.),
3.Відроджується собор Різдва Христового при Національному К-П університеті (Старе місто, засн. в 17 ст. як католицький, потім в 19 ст. став православним, а у 20-х роках минулого століття належав УАПЦ, був зруйнований у 1934 р.),
4.Завершується будівництво храму св. ап. Іоана Богослова (при аграрному університеті, відкривається в цьому році через місяць-півтора),
5.Св. Андрія Первозваного (приміщення на вул. Пушкінській),
6.Свт. Миколая (мікрорайон Сірнова, добудовується великій храм),
7.Покровська церква ( недалеко біля залізничного вокзалу).
Отже, як бачимо парафій є сім, які успішно існують і розвиваються, а не дві, які за вашою версією :"ледь жевріють"...

Ім`я *:
Email:
Код *:

Єпархіальний Часопис © 2012 | Створити сайт безкоштовно

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET