ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ!

Преосвященнішого ЯКОВА,

єпископа Одеського і Балтського

Православному духовенству, чесному чернецтву,

благочестивим мирянам і христолюбивій пастві Одещини.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

  Улюблені у Христі брати і сестри, дорогий Український народе! В ці Святі дні ми стоїмо сповнені радості перед Воскреслим Христом, Володарем життя, Переможцем над злом. Все людство часів Старого Заповіту очікувало Спасителя світу; Його прихід відкрив нам райські двері і дарував нам вічне життя. Ми стали Божими дітьми, послідовниками Христа, вийшли із тіні невірства, стали на дорогу істини.

   Свята Церква Христова, зустрічаючи постання з мертвих Христа Життєдавця, урочисто і переможно свідчить, що «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим що в гробах, життя дарував».

   Христос заповідав, що немає більшої любові, ніж покласти душу за ближнього свого. Він добровільно віддав себе на страту, віддав Себе задля нас з вами, задля нашого спасіння, і це величний доказ сили Всевишнього. Люди перебуваючи під смертоносною владою гріха, прагнули до життя. Смерть здавалася страшною, бо вона уводила душу від Божого Світла, від Його Царства. «Жало смерті – гріх» (1Кор.15,56). Гріхом немов павутинням, сатана оплутував людей і зробив їх своїми рабами. Диявол величався своєю тимчасовою перемогою, але людство не втрачало надії, люди вірили, що прийде час, коли добро переможе.

   Радіймо і ми з цієї великої події, Свято над святами – Воскресіння Христове і від чистого серця Його славимо!

   От і я до Вас звертаюся, мої дорогі, цим сповненим надії словом: «Радуйтеся!»,бо торжество Воскресіння Христового є власне нашим торжеством. Як воскрес Христос, так воскреснемо і ми для життя вічного.

   Понад тисячу років живе Український народ з іменем Христа у своєму серці, йде за Ним у блаженну вічність. Іде наш народ за Христом, незважаючи на те, що шлях Сина Божого на землі був густо покритий терниною.

    Кінець другого тисячоліття від Його народження, і вже двадцять років незалежності України, не робить нас багатшими або свобіднішими, тим, що кожне нове століття приносило нашому народові щораз більше гноблення з боку наших сусідів недругів, зокрема Москви, яка підкупом та своїми подачками і насиллям підпорядковує наш Український люд та впрягає у віз своєї колоніальної політики. Саме ця політика і призвела у жорстокому 20-у столітті до голодоморів, переслідувань за віру, руйнування храмів та зневаги до того духовного надбання, що для нас зберігали наші предки. 

   Інший могутній сусід нашого народу – Польща теж була ласа на нашу плодовиту Українську землю, яку не раз намагалася здобути у своє володіння. При здійсненні своїх великих планів Варшава не була надто доброю у своєму відношення до нас. Однак з них є принесене на захід України Греко – Католицьке урядування, що посіяло розбрат в Українській нації.

   Роздуми про давне минуле Українського народу та його Святої Церкви кличуть нас у дні цьогорічного Великодня до порівняння з теперішньою дійсністю, з сьогоднішнім станом нашої Церкви. Сьогодні ж бо ми маємо змогу вільно, прилюдно й урочисто голосити вічну істинну про те, що Христос Воскрес із мертвих.

   Та на превеликий жаль, цю Великодню пісню ще й досі не скрізь співають рідною мовою. Не співають, хоч і минули вже часи страху і кари за її прилюдне співання. Проте влада починає все більше розуміти велику вагу Української незалежної Церкви для держави як Церкви незалежної в своєму внутрішньому житті. Ми – великий народ і велика наша Церква! І не лише в Україні, а й скрізь у світі, де живуть православні українці. Вірю, недалекий вже той час, коли нашу Церкву привітає своя мати – Церква Візантія. Тож гуртуймося, єднаймося навколо своєї матері України і не будьмо в ній зрадниками. За це бо молиться великий сонм її святих мучеників.

  В цьому році, ми святкуємо двадцяту річницю незалежності України, це вже майже виросло нове покоління за цей час. Як потрібно духовне збагачення для молоді, щоб виростити гідних і славних синів і дочок в Українському духові, щоб могли взяти хороший приклад із прийдешніх сторінок нашого минулого часу. А ще можна побачити  погане, коли віднімають героїзм національних героїв. Коли їх значення і діяльність в цю епоху була великою обороною Українського народу. Саме у Воскреслого Христа ми можемо просити помочі про наше наболіле і важливе питання як Церковне так і політичне – спасіння душі людини. Духовне, національне і державне відродження України, неможливе без Православ’я поза Святою Соборною і Апостольською Церквою. Сьогодні більш ніж коли-небудь, маємо потребу бачити і усвідомлювати правдиву стежку до спасіння.

   Щиро вітаю з великим святом Воскресіння Христового керівну владу Обласної та Міської адміністрацій, Вас, всечесні отці – ви є пастирі нашої Церкви, справжні патріоти нашого народу, ученики Христової науки. Закликаю вас усіх ще більшим натхненням працювати на ниві Христовій.

   Улюблені миряни, брати і сестри! Нехай оновлення людської природи Воскресінням Христовим, додасть нам наснаги й щирості в праці і молитві для Церкви, яку сотворив Сам Христос. І нехай же духовне оновлення Святого Православ’я  зупинить поширення чужих релігійних впливів серед нашого народу!

   Віруючи в Отця і Сина і Святого Духа, Трійцю Одноістотну і Неподільну, побачивши своїми духовними очима Воскресіння Христове, святкуймо Великдень світло, а разом з тим і побожно, бо Господь Воскрес! Він воскресив із Собою всю вселену і воскресить усіх нас для щастя і добра. 

    Бажаю всім вам благословенного миру, доброго здоров’я, достатку, плідної праці та освячуючої ласки Божої.

          ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Милістю Божою сиренний

ЯКІВ,

єпископ Одеський і Балтський

Пасха  Господня, 24 квітня 2011 року Божого, місто Одеса